Reklama of Course (RoC)

На величезній території постійно міняючогося ринку ні один товар не споживають всюди в одинаковій мірі. Тому загальнонаціональний  рекламодавець — і той, чиї товари розходяться по всій країні, і той, чиї товари розповсюджуються тільки в певних реґіонах, — повинен розглядати ринок як сукупність окремих ринків, відмінних один від одного. Деякі ринки “плодючі”, і їх можна обробляти з більшою вигодою для себе, інші — “бесплідні”, і на них взагалі не вартує витрачати зусилля.

Ціль аналізу ринку — визначити місцезнаходження “плодючих” ринків і оцінити їх потенційну ємність для своїх товарів. Маючи ці дані, рекламодавець може розподілити свої зусилля між різними ринковими зонами пропорційно їх потенційній ємності і відповідно, добитися максимального повернення коштів затрачених на рекламу.

Реґіональні відмінності

Клімат є основною причиною, яка пояснює відмінності в реґіональних смаках покупців. Довга тепла білизна добре йде в районах вздовж границі з Північною Канадою, а купальні костюми — круглорічний “бестселер” у Флориді. Обов’язковий в Вісконсині антифриз неважливий в Каліфорнії. Кондиціонери охоче купують в місцевостях де переважає спекотна і волога погода.

Реґіональні симпатії і антипатії пояснюються також (на прикладі США) звичками, звичаями і нахилами до розселення ґруп іноземців в певних місцевостях. Наприклад в Новому Орлеані такою сильною була любов до кави з великим вмістом цикорію, що виробники змушені були створити для цього району особливу суміш.

Загальнонаціональним рекламодавцям недостатньо просто знати, що збут їх товарів в одних реґіонах вищий, а в інших — нижчий. Їм необхідно прийти до первинних причин такого явища.

Селянський ринок

В якості споживачів фермерські сім’ї купують ті ж самі товари, що й інші ґрупи населення. Не дивлячись на те що вони можуть виробляти значну частину продуктів харчування самостійно, це не виключає їх з числа перспективних потенційних покупців більшості марочних харчових продуктів.

Селянський ринок — не просто ринок товарів ширпотребу. Це ще і важливий ринок спеціалізованих товарів і товарів промислового призначення. Не зважаючи на те що средній дохід після сплати податків у сільській сім’ї майже такий же як і у сім’ї з міста, проте средня фермерська сім’я витрачає значно більше.

В 1980 р. валовой дохід фермерських господарств у США склав 150,5 млрд. дол. За рахунок виплати утримувань виробництва чистий прибуток склав приблизно 20 млрд. дол. Таким чином, десь 130 млрд. дол. залишились на купівлю машин, хімікатів, добрив, насіння, палива і т.д. В 1980 р. фермери закупили 52,5 млн. т. промислових добрив, які коштували їм приблизно 9 млрд. дол. Вартість сільськогосподарських машин і приладдя на фермах склала в 1980 р. трохи менше ніж 100 млрд. дол. Склад всього цього парку в робочому стані вимагає величезної кількості палива і солідної ремонтної майстерні.

Потенційний об’єм збуту

Потенційний об’єм збуту — це показник оцінки можливостей ринку до закупівлі конкретного товару. Оцінка відображає економічні ресурси реґіону і показує масштаби можливостей, але не фактичного об’єму продажу. Виражена в фізичних одиницях, доларах чи процентах оцінка потенційного об’єму збуту є вихідним кількісним показником для приведення рекламної стратеґії в відповідності до можливостей збуту на гуртових ділянках ринку.

Оцінка потенційного об’єму збуту стає особливо корисною при вирішенні питання про розподіл рекламних зусиль у виборі засобів реклами.