Reklama of Course (RoC)

Сфера діяльності реклами значно ширша, ніж складання об’яв. Вона містить в собі:

• вивчення споживачів, товару чи послуг, які необхідно рекламувати;
• стратеґічне планування в сенсі з’ясування цілей, визначення границь ринку, забезпечення асиґнувань і розробки творчого підходу і планів використання засобів реклами;
• прийняття тактичних рішень у схемі розрахунків при виборі засобів реклами, розробці ґрафіків публікації і трансляції об’яв;
• складання об’яв, з написанням тексту, підготовкою макету, художнього оформлення, і їх виробництво.

Реклама як форма платної і особистої комунікації

Необхідно врахувати, що реклама є платною і особа платівника відома. Добре це чи погано, але, побачивши об’яву, ми відразу знаємо, хто саме намагається продати нам товар чи послугу. І зрозуміло, що рекламодавець заплатив за час та місце, що використовуються для відкритої спроби переконати нас. (Якщо врахувати, що деякі ведучі рекламодавці витрачають до 600 млн. дол. щорічно, то стане зрозумілим, наскільки серйозним є полювання на споживача.)

Реклама як багатофункціональне підприємство

Важливо усвідомити, що реклама — це діяльність багатофункціональна. Вона служить багатьом господарям для досягнення багатьох цілей. Ми з вами рекламуємо продаж ґаражу чи, наприклад, велосипеду. Гуртові продавці рекламують свої товари чи послуги по звичайних цінах чи по цінах “нижче гуртових”. Повідомляють про відкриття, закриття, річниці чи подарунки і лотереї. Роблять наголос на цінах чи престижі, на знижках чи першосортних товарах, на новинках чи модній старовині. А то і просто поздоровляють нас з святом чи просять їздити обережніше. Виробники дають рекламу, щоб заставити нас купувати їх товари чи послуги у гуртових продавців. Чи діють прямо, торгуючи на основі поштових замовлень чи з допомогою комівояжерів. Ділові підприємства адресують свою рекламу діловим підприємствам з метою продажу хімікатів, обладнання, послуг ЕОМ чи уряду, пропонуючи потужності для виробництва танків і т.п. Уряд рекламує продаж обліґацій, ідею раціонального використання енергоресурсів, ідею служби у збройних силах. Місцеві органи влади дають рекламу, щоб пришвидшити розвиток туризму (чи обмежити його), привернути до себе промислові підприємства, популяризувати ідею масових транзитних перевезень через свою територію чи переконати земляків у почутті власної гордості. Некомерційні орґанізації закликають в рекламі активно підтримувати того чи іншого політичного кандидата чи виступати проти нього, охороняти дику природу чи просто людський рід.

Реклама як процес з чотирьох складових

Уявімо собі це слідуючим чином:
РЕКЛАМОДАВЦІ,
які інколи використовують
РЕКЛАМНІ АҐЕНТСТВА,
котрі розсилають їх звернення (об’яви) через
ЗАСОБИ РЕКЛАМИ
(звичайно засоби масової інформації), щоб з ними ознайомились потенційні
СПОЖИВАЧІ
цих звернень — як мінімум, а найчастіше, і самі рекламуємі товари чи послуги. Розглянемо ці складові.

Рекламодавці

Рекламодавці — досить різнобарвна “компанія”. Це виробники, гуртові продавці, фірми послуг, дистриб’ютери, профсоюзи, приватні особи і багато, багато інших. Рекламодавці оплачують рахунки, а сьогодні цих рахунків щорічно набирається більше чим на 65 млрд. дол. Співвідношення між основними типами рекламодавців виглядає слідуючим чином:

Загальнонаціональні. Вони складають найбільшу частину. Якправило, це виробники, тобто фірми, що випускають товари, які ми бачимо в універсамах, демонстраційних залах, виставках і т.д. Серед найбільш інтенсивно рекламуємих товарів — продукти харчування, туалетні аксесуари, автомобілі, лікарства і лікувальні засоби, послуги споживчого характеру, пиво, вино, тютюн і засоби для куріння, легкі закуски і безалкогольні напої.
На частку 10 найбільших загальнонаціональних рекламодавців припадає майже 70% загальних витрат на рекламу в країні.

Місцеві рекламодавці — це головним чином гуртові продавці. Намагаючись грати роль аґентів з закупівлі в своєму окрузі, гуртові продавці витрачають на рекламу більші засоби, щоб повідомити населенню, що вони для нього закупили, і обґрунтувати, чому слід робити покупки саме у них.

Сьогоднішня гуртова реклама, напевно, значно більше загальнонаціональної підходить до поняття “ринкова інформація”. Завдяки своїй регулярності, акценту на цінах і відомостях про місця продажу товарів в окрузі гуртова реклама стала для багатьох провідником по склепах.

Рекламні аґентcтва

Говорячи офіційною мовою, рекламні аґентства — це “незалежні підприємства”, що складаються з творчих робітників і комерсантів, які розробляють, готують і розміщують рекламу в засобах реклами для замовників, намагаючись знайти покупців для своїх товарів чи послуг.

Зазвичай, аґентства пропонують потенційним клієнтам послуги різноманітних спеціалістів, серед яких текстовики, художники, прод’юсери телебчення і радіо, спеціалісти в  рекламних засобах, досліджувачі і т.д.

В рамки наведеного вище означення вкладаються більш ніж 5,5 тис. американських аґентств, котрі обслуговують компанії, які займаються загальнонаціональною, міжнаціональною і місцевою рекламою.

В основному до послуг рекламних аґентств звертаються загальнонаціональні рекламодавці, оскільки багато гуртових продавців або готують свою рекламу самостійно, або використовують можливості, надані місцевими газетами, радіо чи телевізійними станціями.

Засоби pеклами

Подібно до всіх нормальних людей, спеціалісти реклами дивляться телевізор, слухають радіо, читають газети і журнали. Але як професіонали вони розглядають засоби масової інформації в якості носіїв, котрі постачають рекламні звернення аудиторії, зібрані завдяки основному (нерекламному) матеріалу, який пропонують радіо- і телестанції, газети та журнали. Оскільки прибутки журналів і газет на 60-70%, а прибутки телебачення і радіо майже на всі 100% складються з надходжень за рекламу, рекламодавці і їх аґентства всілякими способами задовільняють і підкормлюють, не шкодуючи на це величезних затрат часу і зусиль.

Таким чином, журнали, газети, теле- і радіостанції звичайно приваблюють необхідну аудиторію своїм нерекламним змістом, а рекламодавець отримує можливість звернутись саме до цієї аудиторії. Іншим засобам реклами, щоб привернути увагу певної аудиторії, доводиться покладатися виключно на саме рекламне звернення. Важливу роль, що зв’язує ланки між рекламодавцями і потенційними покупцями, відграє зокрема пряма поштова реклама, плакати, щити, рекламні планшети в громадському транспорті і рекламне оформлення торгових приміщень. Реклама — це на сам перед лише форма масового сповіщення, і вступити в контакт з аудиторією їй допомогають засоби масової інформації.

Споживачі

Будучи споживачами реклами, ми, ймовірно, усвідомлюємо, що по багатьох важливих ознаках вона відрізняється від інших знайомих нам засобів комунікації.

По-перше, рекламі властива повторюваність. Ми не тільки знов і знов бачимо рекламу одного і того ж рекламодавця, але і багаторазово спостерігаємо одну і ту ж об’яву. І це, звичайно, відповідає задуму рекламодавця.

По-друге, ми сприймаємо рекламу в гостроконкурентному оточенні. Одні рекламодавці закликають витрачати, інші — економити, одні — курити, інші — кинути курити. І звичайно ж, більшість з них хоче, щоб ми що-небудь застосували до конкретної марки товару чи конкретного склепу.

І накінець, реклама сприймається як частина нашої повсяденної загальнодоступної культури. Багато, про що розповідають рекламні об’яви ми сприймаємо “як належне”, хоч в багатьох інших видах комунікації це здалось би нам дивним.